Уранічна астрологія

   УРАНІЧНА АСТРОЛОГИЯ (ГАМБУРЗЬКА ШКОЛА) - школа астрології, що базується на розробках німецького астролога першої половини XX ст. Альфреда Вітте, а також його колеги і однодумця Фрідріха Зіггрюна. Уранічна астрологія виникла в 1920-х рр. у Гамбурзі. Назва "Гамбурзька школа" було запропоновано Ф.Зіггрюном після того, як виникла ідея об'єднати роботу астрологічного видавництва та авторські лекції Вітте. Активними прихильниками уранічної астрології, які відіграли велику роль у поширенні і популяризації її концепцій, були Людвіґ Рудольф і Вільгельм Бекман, а пізніше - Герман Лефельдт у Німеччині, Річард Свела (Svehla) у Клівленді (Огайо) та Ханс Ніггеман у Нью-Йорку. Розквіт діяльності Гамбурзької школи на рубежі 1920-1930-х рр. закінчився з приходом до влади нацистів. У 1941 помер Вітте, інші представники даної школи зазнали репресій. Однак після закінчення Другої світової війни Людвіг Рудольф зумів відновити діяльність Гамбурзької школи астрології і її видавництва. 17 серпня 1948 почав видаватися щоквартальний журнал "Hamburger-Heftе" ( "Гамбурзькі зошити"), і до цього дня є основним друкованим органом Гамбурзької школи. У тому ж році в Гамбурзі було засновано "Товариство астрологічного навчання (Гамбурзька школа)". Починаючи з 1969 воно проводить щорічні конференції, пропонує цикли лекцій і семінарів провідних астрологів у всіх регіонах Німеччини, а також за кордоном. Вирішальний вплив на поширення системи уранічної астрології в англомовних країнах справила діяльність Х.Ніггемана. Він ввів назву "уранічна астрологія" (англ. Uranian Astrology), під яким методики Гамбурзької школи стали відомі в Америці. Подальшому своєму поширенню в США уранічна астрологія багато в чому зобов'язана Чарльзу Емерсону, який заснував і очолив Уранічне Товариство при Національній Раді Геокосмічних Досліджень. І до цього дня найбільшу популярність техніки Гамбурзької школи астрології мають у Німеччині та США. Серед сучасних астрологів, які дотримуються концепцій Гамбурзької школи, слід виділити Удо Рудольфа, який з 1976 очолює Гамбурзьку школу астрології в Німеччині, а також американських астрологів Марію Кей Сіммс, Пенелопу Бертучеллі, Гері Крістена та ін.
   Гамбурзька школа астрології дуже вплинула на розвиток багатьох напрямків в сучасній астрології, зокрема, на космобіологію.
   Одним з ключових моментів, що відрізняють уранічну астрологію, є твердження про те, що реально діючими і значущими для визначення подій є аспекти, породжені числами 2, 4, 8, 16 (ці аспекти в традиційній астрології називаються напруженими аспектами). При цьому астрологи Гамбурзької школи практично відмовилися від використання інших аспектів.
   Іншим найважливішим принципом уранічної астрології стало відродження та переосмислення старовинних систем жеребів і мідпойнтів. Вітте прийшов до висновку, що симетричне розташування планет (та ін. елементів гороскопу) щодо будь-якої осі є не менш важливим, ніж дугові аспекти. Вітте дав цьому явищу назву планетарної картини. Настільною книгою астрологів Гамбурзької школи є "Правила планетарних картин" ( "Regelwerk für Planetenbilder"; 1-е вид. 1928), де викладені характеристики всіх можливих поєднань трьох елементів гороскопу, а також наведено ряд формул за участю чотирьох елементів.
   Для зручності визначення аспектів і планетарних картин були введені рухливі кругові шкали, що мають у своїй основі той же принцип, що і карти гармонік. Основними є 360-градусна та 90-градусна шкали.
   Пунктом системи Гамбурзької школи астрології, що викликав, мабуть, найбільш запеклі суперечки, стало запровадження в астрологічний аналіз восьми "тонкоматеріальних" фіктивних планет, які називаються зазвичай транснептунідамі. Ці вісім точок, математично розраховані Вітте та Зіггрюном, використовуються в уранічній астрології разом з традиційними елементами. Таким чином, всього астрологами цієї школи враховується 22 основні чутливі точки (точніше, 22 осі): Сонце, Місяць, вісь Місячних Вузлів, вісь Асцендент/Десцендент, вісь MC/IC, точка Овна , Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон, а також транснептуніди Купідон, Гадес, Зевс, Кронос, Аполлон, Адмет, Вулкан, Посейдон. Перші шість перерахованих точок (осей) називаються індивідуальними точками (особистими, особистісними, персональними). Вважається, що ці шість точок мають основне значення в гороскопі, і досліджується насамперед саме їх положення і взаємодія.
   У уранічній астрології існує особлива концепція систем домівок гороскопу. Для вирішення проблеми спотворень, що виникають при використанні квадрантних систем домівок на високих широтах, Вітте відкинув всі підходи, в яких Середина Неба і Асцендент пов'язані в єдину систему домівок. Він запропонував окремо аналізувати гороскоп, в якому домівки відраховуються від Асцендента, і окремо - меридіанний гороскоп, а потім синтезувати отримані результати. Крім того, в уранічній астрології досліджуються і карти з домівками, що відраховуються від всіх інших індивідуальних точок.
   Таким чином, використовуються 6 гороскопів: меридіанний гороскоп, асцендентний гороскоп, земний гороскоп, вузловий гороскоп, сонячний гороскоп і місячний гороскоп. Розрахунок Асценденту та Меридіану в Гамбурзької школі такий же, як і в інших астрологічних школах, і значення планет в домівках ті ж, що і у всіх напрямках астрології. Однак при інтерпретації домівок враховуються особливості значень кожного з 6 гороскопів. Наприклад, десята домівка Меридіану має те ж значення, що і десята домівка Асценденту, але у меридіанному гороскопі значення направлено на психічне, приватне та соціальне, тоді як в асцендентному гороскопі ця дія спрямована на зовнішній світ, на інших людей.
   У зв'язку з тим, що в Гамбурзькій школі астрології використовується величезний набір чутливих точок і їх комбінацій, астрологи цієї школи дотримуються дуже жорстких орбісів. Зазвичай максимальним орбом вважається 1°30' (для основних аспектів), а в більшості випадків використовується орбіс 1° і менше. Для таких аспектів, як 22°30', припустимо, орбіс не більше 15'. Для дирекцій орби беруться 3-4 кутових хвилини. Основна увага приділяється найточнішим аспектам (ексактам).
   З прогнозних методик в уранічній астрології в основному використовуються вторинні прогресії, дирекції сонячної дуги та транзити. Принципи при розгляді прогнозних карт приймаються ті ж, що і при аналізі радиксу: вивчаються планетарні картини, утворені прогресивними планетами спільно з натальними, і т.д.
   У Гамбурзькій астрологічній школі за більш ніж піввікову історію розвитку було також розроблено велику кількість інших, більш приватних методик.